Фрагмент уроку читання
ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
- Сьогодні урок у нас буде незвичайний, казковий, бо ми побуваємо з вами у казці, зустрінемося з казковими героями, а також на уроці ми з вами повторимо і закріпимо вивчене про звуки і букви, будемо виконувати звуковий аналіз слів та будувати звукові моделі; навчимося виховувати у себе любов до природи, потребу піклуватися про неї і тих, хто потребує допомоги.
А щоб урок пройшов швидко і цікаво
наші очі будуть дивитись і все бачити,
вуха слухати і все чути,
ротик буде працювати і чітко звуки, слова вимовляти.
(Стукіт в двері, заходить Фея)
- Доброго дня! Тут навчаються учні 1-Б класу? – А я-добра Фея. Мандрувала щойно казковим лісом і зустріла там Лісовичка. Вам надійшла телеграма.
- Дякуємо. Цікаво, що ж там написано? Прочитаємо? (Так).
Текст телеграми
Любі діти!
У мене в полоні знаходиться звірятко. Воно страждає і чекає вашої допомоги. Щоб визволити його, вам потрібно здобути 6 ключів від клітки. На кожному ключеві є літера. Коли ви зберете всі ключі, дізнаєтесь назву звірятка.
Вас чекають в дорозі несподіванки і випробування! Бажаю успіху!
Лісовичок.
- Оце так справи! Як ви думаєте, діти, треба допомогти вибратись з полону Лісовичка нашому звірятку? (Звичайно, треба).
- Та не забувайте про застереження Лісовичка: в дорозі нас чекають завдання, несподіванки, перешкоди, і щоб подолати їх, треба бути уважними, спостережливими, а ще працювати дружно, всі, як один! Згода? Тоді вирушаймо, в добру путь.
ІІІ. Актуалізація знань учнів.
1. Галявина “Скоромовки”
- А першою галявиною на нашому шляху буде … Та ви самі здогадаєтесь, коли послухаєте вірш:
Сіроманця стріла вовка
на місточку скоромовка.
Скоро мовить вовк почав,
ледь язик не поламав.
Бо була та скоромовка
для діток, а не для вовка.
- Давайте пригадаємо, які ж скоромовки ми знаємо, а допоможуть вам пригадати звірята, пташки і квіти, що розташувалися мило на першій галявині (жук, білка, лис, жабка, ворона, горобчик, сорока).
(Учні розповідають скоромовки).
1.Жовтий жук у житі жив,
Жук із жабками дружив.
Жартувати жук умів –
Жабок жук завжди дражнив.
2.Ворона проворонила вороненя.
3.Летів горобчик, сів на стовпчик,
Прибіг хлопчик, утік горобчик.
4.Лис малий і більший лис
По гриби ходили в ліс.
Заздрить білка в лісі лису –
Лис лисички ніс із лісу.
5.Ворона сороці намисто купила,
В намисті сорока намистинки лічила.
Ото для сороки настала морока,
Не може намистинки злічити сорока.
- Молодці! Ми здобуваємо перший ключ з буквою Ї. (Прикріплюю її на дошці).
2. Галявина “зачарованих звуків” (“Голосні звуки”)
|
|
(На галявині будиночок із фішкою ).
- Ми потрапили на галявину “зачарованих” звуків. Здогадайтесь, яких? (Голосних).
- А скільки голосних звуків в українській мові? (6)
- Чому ж вони так звуться?
Бо з грудей, мов пісні,
Легко, вільно ллються.
- Тому, щоб здобути другий ключ, спробуйте розчарувати їх.
(За беззвучною артикуляцією діти називають голосні звуки [а], [о], [у], [е], [и], [і]).
- Усі 6 голосних звуків “розчарували”, а значить, нам належить і другий ключик з буквою???
3. Апельсиновий струмочок.
- Ой! Що це? Буква впала з ключика і потрапила до струмочка.
- Сьогодні ми подорожуємо казковим лісом і струмочок нам зустрівся незвичайний, апельсиновий.
- Чи любите ви апельсини? Правда? І недаремно, бо апельсин дуже корисний і потрібний вашому організму продукт, адже він містить вітамін С. А ще хочу вам сказати, що апельсини прийшли до нас з Китаю – далекої сонячної країни – і в перекладі слово “апельсин” означає … китайське яблуко.
- Подивіться, у струмочку плавають склади і наша буква. Треба зібрати усі склади у слово “апельсин”.
- Скільки вийшло складів? (3)
- Яке правило ми знаємо? (Скільки в слові голосних букв, стільки і складів.)
- Який склад наголошений? (третій)
- А хто пригадає жартівливий вірш про апельсин? (Один з учнів читає напам'ять вірш)
У малого кошеняти завелися грошенята.
Скік мале у магазин – і купило … апельсин!
Розкусило – там водиця:
-Апельсин цей не годиться! –
І побігло в магазин: - Дайте з салом апельсин!
- Ось і апельсиновий струмочок віддав нам букву до нашого ключика, бо ми
добре впоралися з його завданням. І це буква Ж. (Прикріплюю її на дошці).
- А тепер – привал!
